Загальна інформація

Видалення зубів

Видалення зуба мудрості

Видалення кісти зуба

Пластика вуздечки язика

Пластика вуздечки губи

Розтин абсцесу

Видалення новоутворення ротової порожнини

Гайморотомія

Видалення екзостозу

Кісткова пластика

Видалення зуба мудрості

За багато років існування хірургічної стоматології, лікарі так і не змогли прийняти остаточне рішення видаляти ці моляри чи ні. Проте, коли зуби мудрості стають причиною дискомфорту, поганого самопочуття, сильного болю, актуальним стає питання, як видаляють зуб мудрості і які існують показання.

«Вісімка», або «третій моляр» – це терміни, якими стоматологи називають зуби мудрості. В зубному ряді вони розташовані останні, прорізуються  у віці від 17 до 25 років. Також можливі випадки появи зубів мудрості в більш старшому віці, або не прорізування взагалі. «Вісімки» не мають функціонального значення, не беруть участі в акті жування, не формують прикус. Примітним є те, що 15% населення нашої планети не має зародків  зубів мудрості. Поява третіх корінних молярів не пов’язана з розумовим розвитком людини, названі вони зубами мудрості по причині прорізування в період становлення особистості.

  1. Недопрорізування. В даному випадку частина моляра знаходиться в кістковій тканині, що може значно погіршити стан пацієнта.
  2. Третій моляр знаходиться під кутом в сторону язика або щоки і може стати причиною їх травмування. Крім виникнення травм можуть з’являтись злоякісні новоутворення та порушення прикусу.
  3. Наявність руйнування моляра, яке не підлягає стандартному лікуванню – пломбуванню.
  4. Нестача місця в зубному ряду для прорізуванні «вісімки». В такому випадку не варто вагатись видаляти чи ні зуб мудрості, навіть якщо він росте рівно. При нестачі місця відбудеться скупчення інших зубів.
  5. Защемлення і запалення трійчастого нерва неправильно розташованими коренями зуба
  6. Непрохідність каналів зуба мудрості – серйозна причина для видалення вісімки, адже спеціаліст не має змоги добратись до джерела інфекції і очистити його.
  7. Встановлення брекет – системи.
  8. Рецидивуючий перитоніт – запалення черевної порожнини невідомої етіології.
    1. Встановлення мостоподібного протезу , коли зуб мудрості є опорним
    2. Розхитування сусідніх молярів, коли «вісімка» слугує основою для накладання шини
    3. Відсутність жувальних молярів, тоді зуби мудрості починають виконувати жувальну функцію
  • Вагітність і грудне вигодовування
  • Гіпертонічний криз

Видалення кісти зуба

Кіста зуба – це порожнина, покрита епітелієм із сполучнотканнинною оболонкою. В кістку щелепи захворювання поширюється по каналу коренів зуба. Спочатку формується велика каріозна порожнина, яка створює умови для зараження пульпи (знаходиться в каналі кореня зуба).

Відмерлі тканини зуба стають м’якими під дією слини, створюються сриятливі умови для розмноження бактерій, які з часом проникають в кістку. Так відбувається формування кісти. Організм намагається блокувати інфекцію і формує захисну сполучнотканинну капсулу, яка повинна зберегти кістку від подальшого зараження. Але такий метод самозбереження для організму не довгий.

З часом загострення процесу може привести до утворення гною кістковій тканині – флюс. Як правило , це означає , що потрібно видаляти зуб. Для попередження цього , потрібно негайно звертатись до лікаря. Лікування може бути

1. Терапевтичне (чистка, медикаменти, полоскання)

2. Хірургічне (при хронічному верхівковому періодонтиті)

Такі методи допоможуть погасити запалення, і можливо зберегти зубний ряд.

-Біль в кореневій частині кістки

-Гіпертермія

-Гнійне запалення

Лікувальна тактика залежить від стадії захворювання та активності процесу.

Пластика вуздечки язика

Пластика вуздечки язика – це хірургічне втручання на вуздечці для попередження наслідків, які тягне за собою її неправильне кріплення. При нормальному положенні вуздечка не спричиняє незручностей і залишається непомітною.

Вуздечка язика є особливою складкою слизової оболонки ротової порожнини, продовження її середньої лінії. Вона тягнеться по нижній частині язика від її середини до  ясен в області нижніх передніх різців та з’єднує язик з нижньою щелепою. При підйомі язика вгору або відведення в сторону ця перетинка утримує його на зразок вуздечки, звідки і пішла назва. 

У роті людини розташовані три вуздечки: 

верхньої губи;

нижньої губи;

язика.

У функції всіх трьох входять:

формування правильного прикусу;

правильне функціонування слизової оболонки; 

чіткість вимови; коректна робота лицьових м’язів;

правильне харчування (особливо в дитячому віці).


Аномалія вуздечки язика Довжина вуздечки становить приблизно 2,7-3 см. Вона знаходиться посередині язика (при поздовжньому розгляданні – в області, де слизова оболонка підходить до дна ротової порожнини. Сутність недостатності вуздечки язика полягає в її неправильному кріпленні: верхній кінець розташовується не в середині язика, а ближче до кінчика, часом – у самого кінчика. Цей недолік отримав назву коротка вуздечка, або анкілоглосія. В принципі, вуздечка при цьому може мати нормальні розміри (приблизно 3 см). Що знаходиться поблизу кінчика язика складка порушує нормальне функціонування органу, обмежуючи його рухливість. До того ж вона стає причиною формування неправильного прикусу і затримує розвиток нижньої щелепи.

 

Недолік, як правило, проявляється з перших днів життя дитини, частіше зустрічається у хлопчиків. Його наявність істотно ускладнює процес вигодовування. Діти з таким дефектом часто недоїдають, оскільки годування займає багато часу і нерідко переривається через втому немовляти. В результаті малюк погано додає у вазі і відстає в розвитку.

Основні ознаки короткої вуздечки

Кінчик язика прикріплений до дна ротової порожнини: це значно обмежує його рухливість.

Вуздечка вкорочена в передній частині, часто представляє собою прозору тонку плівку, позбавлену судин. У міру дорослішання плівка стає щільніше, в ній формуються кровоносні судини.

Язик складається в формі жолобка, при цьому з’являється характерний звук.

Самостійно визначити наявність короткої вуздечки у дітей до трирічного віку дуже просто: треба попросити дитину кінчиком язика торкнутися піднебіння. Якщо це не представляє для нього складності, то проблем з вуздечкою немає. Виникнення больових відчуттів і труднощів – ознака аномалії.

Пластика вуздечки язика обов’язкове, оскільки її патологія призводить до ряду порушень:

коротка вуздечка язика

дефект вуздечки

Рот швидко втомлюється під час харчування або мови. У грудному віці порушення функції смоктання призводить до відставання дитини в рості і розвитку.

У дітей старше 4-5 років коротка вуздечка стає причиною неправильного вимови шиплячих звуків, а також «л» і «р».

Обмежуються руху язика.

Утруднюється ковтання слини і їжі.

Порушується нормальне дихання.

Коротка вуздечка порушує розвиток нижньої щелепи, результатом стає формування неправильного прикусу.

Передня група зубів зміщується назад.

Порушується естетика особи, викривляється посмішка.

У літньому віці подібний недолік ускладнює установку знімних протезів.

Пластика вуздечки і у дорослих, і у дітей необхідна для попереджень захворювань пародонту: при короткій вуздечці ясна відтягується, що призводить до оголення коренів зубів і розвитку різних стоматологічних захворювань.

Оптимальний вік для проведення операції

При порушенні грудного вигодовування пластику вуздечки у дітей краще проводити по можливості раніше, можна безпосередньо після народження дитини. При цьому здійснюється просте розсічення вуздечки.

У дорослих при ймовірності розвитку пародонтологічних захворювань вікових обмежень немає.

В інших випадках оптимальним вважається вік від 5-6 років. На цей період припадає фаза активної зміни прикусу, випадання молочних і прорізування постійних зубів. Ідеальним є період, коли центральні різці хоча б на 1/3 прорізалися, а бічні поки не з’явилися.

Операція не проводиться при наступних хворобах:

крива вуздечка язика

Неправильне розташування вуздечки

інфекційні захворювання в гострій фазі;

патології крові (в тому числі порушення згортання);

хронічні хвороби;

онкологічне захворювання;

захворювання слизової оболонки ротової порожнини в період загострення;

остеомієліт;

психічні розлади;

пульпіт;

карієс.

Операція не призначається також при неякісній гігієні порожнини рота.

Пластика вуздечки губи

Вуздечка губи – це складка слизової оболонки, яка з’єднує губу і ясна. Пластику вуздечки верхньої і нижньої губи роблять для усунення патологій, які можуть мати неприємні наслідки у вигляді порушення дикції і формування неправильного прикусу. Сама по собі ця операція дуже проста і має мінімальні протипоказання. Її роблять в тому випадку, якщо вуздечка занадто коротка або занадто широка, що впливає на розташування зубів і стан ясен. Наприклад, через широку вуздечки може з’явитися диастема – щілину між центральними різцями. В цьому випадку допоможе або операція за класичною методикою, або лазерна пластика вуздечки верхньої губи.

 Пластики вуздечки верхньої і нижньої губи.

Хоча самі операції по виправленню патології на верхній і нижній губах схожі, вони вимагають різного підходу до реабілітації. Після пластики вуздечки нижньої губи рана заживає довше, близько двох тижнів, а пластика вуздечки верхньої губи вимагає всього декількох днів для відновлення. У першому випадку частіше призначають протизапальну терапію, щоб виключити появу ускладнень.



Не завжди патологія вуздечки губи говорить про те, що пацієнтові потрібна операція. Іноді вона незначна і не доставляє особливих незручностей. Як правило, операція необхідна в наступних випадках.

 

Діастема. Надлишкова щілина між центральними різцями має схильність розширюватися, через що зуби зміщуються вперед і роз’їжджаються в різні боки. Також постійне навантаження на ясна призводить до виникнення пародонтиту.

Корекція прикусу за допомогою брекетів вимагає, щоб вуздечка була правильної форми і мала анатомічне розташування. Тому перед початком лікування лікар-ортодонт часто відправляє пацієнта на пластику.

Хвороби пародонту. Коротка вуздечка може призвести до оголення коренів зубів.

Повне протезування. Коротка вуздечка не дає міцно і надійно закріпити знімний протез. Це один з найбільш поширених випадків, коли проводиться пластика вуздечки нижньої губи у дорослих.

 

 

Проводити пластику вуздечки губи не можна при наявності наступних протипоказань: 

онкологічні хвороби;

погана згортання крові;

психічні відхилення;

інфекційні захворювання. 


Патологія вуздечки губи у дитини може привести до безлічі неприємних наслідків, як медичних, так і естетичних. Тому, якщо фахівець рекомендує провести пластику, його радою слід обов’язково скористатися. У дітей ця аномалія може викликати такі проблеми: Верхня губа у новонароджених активно бере участь в процесі смоктання разом з мовою, тому, якщо вуздечка вкорочена, дитина не зможе нормально харчуватися; 

Занадто коротка вуздечка верхньої губи не дозволяє правильно вимовляти губні звуки і деякі голосні, в результаті чого дитина буде зазнавати труднощів з дикцією;

Дефекти вуздечки безпосередньо пов’язані з порушенням прикусу і жувальних функцій. Таким чином є ризик виникнення проблем з травленням.

Найкраще проводити пластику вуздечки верхньої губи у дітей у віці від 5 до 8 років (показання для операції на нижній губі ідентичні). В цей час молочні зуби у дитини змінюються постійними, і важливо, щоб цей процес проходив правильно. Втім, при необхідності можна проводити пластику вуздечки верхньої губи у дорослих або у підлітків. Що стосується новонароджених, їм рекомендується робити операцію тільки в разі серйозного порушення режиму харчування. 

Є три основні методи проведення пластики вуздечки

Френотомія – це розсічення вуздечки, яку проводять, коли відрізок занадто вузький і не кріпиться до краю альвеолярного гребня. Розтин роблять поперечно.

Френектомія – висічення вуздечки. Цей метод використовується при надмірній ширині м’яких тканин, причому розріз проходить по гребеню.

Френулопластика – переміщення ділянки кріплення вуздечки.

У всіх трьох випадках для зашивання ран використовуються саморозсмоктуючі нитки. Операція триває зазвичай близько 15 хвилин і проходить безболісно з використанням місцевої анестезії.

Абсцес ротової порожнини

Дентальний абсцес – наслідок запального процесу, накопичення гною в тканинах, що оточують зуби. Належить до одонтогенного типу (інфекцій, які виникають при зубі). Абсцес може залишатися локалізованим (залучаючи тільки суміжні тканини) або може розвинутися в дифузний целюліт (флегмону), який в свою чергу може привести до розвитку системних ускладнень, що несуть загрозу життю.
Найбільш частими типами дентального абсцесу є

– периапикальний

 -періодонтальний 

 -перікорональний 

 Інші менш поширені типи включають гінгівальной і комбінований періодонтальна-ендодонтичний.

Сильний стійкий пульсуючий зубний біль

Біль при жуванні, кусанні

Лихоманка

Набряк обличчя або щоки

Чутливі, набряклі лімфатичні вузли під нижньою щелепою і на шиї

Раптовий прорив неприємної на смак рідини в роті і припинення болі після прориву

Проводиться дренування і очищення джерела інфекції. Сам зуб можна зберегти методом чистки каналів, проте в деяких випадках його слід видаляти.

Для профілактики абсцесу потрібні належна гігієна ротової порожнини та візити до стоматолога.

Лікарі СТОМАТОЛОГІЇ ЖУРАВЛИНА завжди підберуть правильне лікування згідно міжнародних стандартів  медичної допомоги в залежності від Вашої клінічної ситуації. Ми використовуємо індивідуальний комплексний підхід , враховуючи стан ротової порожнини  та здоровя організму вцілому. У нас Ви отримаєте професійну консультацію та необхідну допомогу. Спеціалісти СТОМАТОЛОГІЇ ЖУРАВЛИНА складають план лікування на ефективність в довгостроковій перспективі, враховуючи   фактори зовнішнього впливу та внутрішнього середовища організму.