Фахівці стоматологічної клініки «Журавлина» стверджують, що положення про фактори ризику виникнення захворювань має вирішальне значення в профілактиці. Суть його полягає в тому, що ймовірність виникнення захворювань варіює у різних людей, але частіше за все вони виникають у людей з факторами ризику. Такі фактори включають в себе особливості структури, фізіології, спадковості у окремих осіб, а також умов життя, дієти, спосіб життя, звички і нахили, які можуть сприяти розвитку захворювань.
Виявлення факторів ризику і їх усунення при різних захворюваннях дозволяють привнести в систему профілактики цілий ряд принципово нових положень. По-перше, об’єктивні докази для виявлення осіб, які потребують профілактики в першу чергу. По-друге, усунення чинників ризику дає високу ступінь ймовірності для попередження хвороби.
Фактори ризику по-різному беруть участь у тих чи інших ланках патогенезу, тому, відповідно до можливостей виникнення конкретного стоматологічного захворювання їх називають карієсогенними, пародонтогенними. Факторами ризику стоматологи клініки «Журавлина» вважають такі стани: скупченість зубів, їх раннє прорізування, в’язка слина і низький рівень її мінералізації та секреції, наявність аномалій зубощелепної системи, низький вміст кальцію і фосфору в емалі, низький рівень фтору в питній воді, погана гігієна порожнини рота, схильність до утворення м’якого зубного нальоту.
Фактори ризику виникнення захворювання пародонту включають: схильностях до відкладення зубного нальоту, висока мінералізаційна активність слини, схильність до лужної реакції слини, низька швидкість слиновиділення, її висока в’язкість, порушення прикусу, скупченість зубів, аномалії будови м’яких тканин, перевантаження одних і неповних інших ділянок пародонту. Карієс і захворювання пародонту мають ряд загальних факторів ризику, що дозволяє застосовувати такі ж заходи (гігієна порожнини рота, вплив на слинні залози, усунення аномалій і дефектів прикусу) для запобігання обох захворювань. Серед факторів ризику виникнення зубощелепних аномалійпрікрепленія м’яких тканин до альвеолярного відростка, дефекти зубного ряду, порушення функції жування, ковтання і дихання, повільне стирання тимчасових зубів, шкідливі звички дітей, порушення термінів і послідовності прорізування зубів, спадкова схильність, ряд загальносоматичних захворювань, рахіт, психічні розлади. Наявність факторів ризику не обов’язково призводить до появи хвороб. Кожен з цих факторів характеризується ймовірністю і рівнем інформованості про можливості виникнення захворювань. Для деяких ознак ймовірність дуже велика, інших маленька, тому ранжування факторів ризику, їх об’єднання з метою профілактики різних захворювань грає дуже важливу роль в розробці превентивних заходів. Для кожного фактора ризику, ви можете розробити конкретний метод, спрямований на його усунення. Таким чином, визначення факторів ризику і їх кількісна оцінка дозволяють індивідуалізувати профілактичні заходи в залежності від безлічі факторів. Підхід до профілактики з позиції виявлення, ранжирування і усунення факторів ризику дозволяє значно підвищити ефективність профілактики.
За даними ВООЗ, ураження карієсом в більшості країн коливається в межах 80-98% і показує тенденцію до зростання, особливо у дітей. Епідеміологічні дослідження показують, що інтенсивність карієсу у дітей та підлітків залишається досить високою і становить від 3 до 5,5 в залежності від регіону. Карієс зубів відноситься до групи захворювань, для яких етіологічними факторами є, як внутрішні так і зовнішні умови. А на частоту виникнення істотно впливає спадковість. При вивченні показників карієсу у підлітків з високою інтенсивністю карієсу виявлено зниження рівня резистентності емалі і погана гігієна порожнини рота, збільшення в’язкості ротової рідини, збільшення загального кальцію і зменшення загального фосфору в ротовій рідині.
Особливу увагу вимагають діти, які страждають хронічними захворюваннями різних органів і систем. Тому, що поширеність основних стоматологічних захворювань вищий у осіб з наявністю загальної соматичної патології, ніж серед здорових дітей. Тяжкість карієсу і захворювань пародонту знаходиться в прямій залежності від тяжкості соматичної патології. Численні дослідження вказують, що погіршення стану зовнішнього середовища значно знижує резистентність організму дитини і його компенсаторно-адаптаційні можливості, і таким чином, зберігається тенденція до збільшення загальносоматичних захворювань. Проблема супутніх захворювань з кожним роком набуває актуальності.
Одним з найбільш поширених захворювань дитячого віку є алергічні захворювання різної етіології. Прояви патолргіі в порожнині рота при алергічних захворюваннях різні. Поширеність карієсу серед дітей з атопічний дерматит була 78 високою і склала 87,5%. У дітей, які страждають поєднаною алергічної патологією, поширеність карієсу склала 92,0%. Для порівняння: серед здорових дітей карієс постійних зубів зустрічається у 76,0% дітей (Адмакін О.І., 2007). Некаріозні ураження зубів були виявлені у 42,7- 72,3% досліджуваних, набряк мови – 17,7-30%, петехії слизової оболонки порожнини рота – 70%, сухість губ – 53,2-55,0% дітей. Ці прояви пов’язані з характерним для цієї групи хворих зменшенням вмісту кальцію в слині, фосфору і лізоциму, зниження pH, зменшенням швидкості слиновиділення, зниженням місцевого імунітету порожнини рота, порушенням процесів регіональної гемодинаміки в тканинах пародонта. Алергічні захворювання, як правило, мають рецидивуючий перебіг, що вимагає призначення медикаментозної терапії.
Все це вимагає подальшого, більш детального вивчення механізмів взаємозв’язку і виявлення нових ланок патогенезу розвитку і взаємний вплив общесоматической патології і стоматологічного статусу, а також комплексного підходу до обстеження та проведення профілактичних заходів. серед даного контингенту дітей, диференціювання вибір до проведення лікувально-профілактичних заходів, які повинні здійснюватися дитячими стоматологами спільно з педіатрами фахівцями різного профілю.
